Діагностичні критерії
Діагностичні критерії раннього дитячого аутизму за DSM-IVTR
А. Щонайменше шість симптомів з розділів (1), (2) і (3), причому щонайменше два з них з розділу (1) і щонайменше по одному з розділів (2) і (3):
(1) Якісні порушення в соціальній взаємодії, які виявляються щонайменше двома ознаками:
a) нездатність адекватно використовувати невербальне спілкування – погляд очі в очі, вираз обличчя, пози і жести тіла для регулювання соціальної взаємодії;
b) нездатність до розвитку стосунків з однолітками відповідно до свого рівня розвитку;
c) відсутність спонтанного пошуку обміну радістю, інтересами чи досягненнями з іншими людьми (напр., не показує, не приносить чи не пробує звернути увагу інших на те, що його цікавить і т.п.);
d) відсутність соціально-емоційної взаємності
(2) Кількісні порушення в комунікації, які виявляються щонайменше однією ознакою:
a) відставання чи повний брак мовлення (яке не супроводжується спробами компенсації завдяки використанню жестів, міміки як альтернативної моделі комунікації);
b) відносна неспроможність в осіб з розвиненою мовою ініціювати чи підтримувати розмову;
c) стереотипне/повторне використання мови або ідіосинкратичне використання слів чи речень.
d) брак різноманітної спонтанної гри-імітації (уявної чи соціальної), відповідної рівню розвитку.
(3) Обмежені, повторні чи стереотипні види поведінки, інтересів чи діяльності, які виявляються щонайменше однією ознакою:
a) активна діяльність, анормальна щодо своєї інтенсивності чи сфокусованості за стереотипними чи обмеженими видами інтересів;
b) явно виражене обов’язкове підтримування специфічного нефункціонального розпорядку та ритуалів;
c) стереотипні та повторні механічні рухи/ моторні манеризми (напр., крутіння долонями/пальцями, складні рухи усім тілом та ін.);
d) надмірна зацікавленість частинами предметів.
В. Затримка чи абнормальне функціонування в віці до трьох років у принаймні одній з таких сфер:
(1) соціальна взаємодія,
(2) використання мови у соціальному спілкуванні,
(3) символічна чи уявна гра.
С. Порушення не відповідає критеріям синдрому Ретта чи дезінтегративного дитячого розладу.
Діагностичні критерії синдрому Аспергера за DSM-IVTR
А. Якісні порушення в соціальній взаємодії, які виявляються щонайменше двома ознаками:
1) нездатність адекватно використовувати невербальне спілкування – погляд очі в очі, вираз обличчя, пози і жести тіла для регулювання соціальної взаємодії;
2) нездатність до розвитку стосунків з однолітками відповідно до свого рівня розвитку;
3) брак спонтанного пошуку обміну радістю, чи досягненнями з іншими людьми (напр., не показує, не приносить чи не пробує звернути увагу інших на те, що його цікавить і т.п.);
4) брак соціально-емоційної взаємності
В. Обмежені, повторні чи стереотипні види поведінки, інтересів чи діяльності, які виявляються щонайменше однією ознакою:
1) активна діяльність, анормальна у своїй інтенсивності чи сфокусованості за стереотипними чи обмеженими видами інтересів;
2) явно виражене обов’язкове підтримування специфічного нефункціонального розпорядку та ритуалів;
3) стереотипні та повторні механічні рухи/ моторні манеризми (напр., крутіння долонями/пальцями, складні рухи усім тілом та ін.);
4) надмірна зацікавленість частинами предметів.
С. Розлад спричиняє значні порушення у сфері соціального, заняттєвого чи іншого важливого функціонування.
D. Немає клінічно значного відставання у розвитку мови (напр., вживання поодиноких слів у віці до 2 років, фраз – до 3 років).
E. Немає клінічно значного відставання у когнітивному розвитку чи важливих вікових навиках турботи про себе, адаптивної поведінки (іншої, ніж соціальна взаємодія) та інтересу до довкілля у дитинстві.
F. Не відповідає критеріям іншого специфічного загального розладу розвитку чи шизофренії.
